22 вересня 2018 14:42
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
The Economist: На чорний день
12.03.2018

Понад 70 тис. бойовиків (чисельність яких сягала на піку 100 тис. осіб) вважаються вбитими. Але тисячам вдалося втекти. Деякі з них залишилися в Іраку та Сирії, інші пробралися до Туреччини або приєдналися до угруповань «ІД» у Єгипті, Лівії та Південно-Східній Азії. Вважається, що майже 10 тис. іноземних бойовиків угруповання ви¬їхали з близькосхідного регіону.
У тих, які мають намір вести джихад, усе ще залишаться для цього засоби. «ІД» тихенько наскладала в регіоні мільйони доларів. Вона вкладає кошти в іракські підприємства, купує золото в Туреччині й далі фінансує свої відгалуження. «Ви не повірите, скільки грошей вийшло з території «ІД», — каже колишній торговець зброєю, який був залучений до перекачування джихадистських коштів. За оцінкою одного іракського члена парламенту, невизнана мусульманська держава під час відступу незаконно вивезла з Іраку та Сирії $400 млн.
«ІД» накопичила солідні запаси готівки, зайнявши території в Іраку та Сирії. Вона продавала нафту із захоплених родовищ, обкладала податком і грабувала людей на підконтрольних територіях і вкрала чи не $500 млн з іракських банків, ставши таким чином найбагатшим терористичним угрупованням в історії. У 2015 році ВВП «халіфату» оцінювався в $6 млрд.
Традиційні методи перекриття фінансового вентиля для терористів через блокування пожертв із-за кордону виявилися малопридатними. Тож очолювана Америкою антиісламістська коаліція бомбардувала нафто¬переробні заводи й нафтові танкери «ІД», знищувала її запаси готівки та відстрілювала її фінансистів. Іракський уряд припинив виплачувати зарплату державним службовцям на підконтрольній «ІД» території, щоб джихадисти не могли збирати з них данину. Ця стратегія спрацювала певною мірою (див. «Трудами неправедними»). Доходи угруповання від нафти впали, і воно змушене було зменшити виплати своїм бойовикам. Але «ІД» усе ще могла «доїти» підконтрольні території.
«Стало зрозуміло, що найважливіший спосіб перекрити фінансовий кран для неї — це позбавити її території», — висловився представник американського антитерористичного відомства. Проте джихадисти, схоже, передчували втрату територій. Торік у березні угруповання запровадило власну валюту на Сході Сирії, а згодом зобов’язало приймати її і торгівців валютою, і служби грошових переказів. Це дало змогу «ІД» накопичити запаси сирійських фунтів і доларів США. В Іраку вона фінансувала роботу сотень обмінних пунктів. Десятки останніх навіть брали участь у валютних аукціонах національного банку Іраку в 2014–2015 му, тож угрупованню вдалося перевести іракські динари в долари ще до того, як уряд нарешті заборонив їхню діяльність.
Турецькі торговці валютою в містах уздовж сирійського кордону кажуть, що «ІД» почала виводити великі суми грошей із «халіфату» ще з початку минулого року. Ці кошти проходять через систему хавала — неофіційну мережу пунктів грошових переказів. Вона дешева, швидка й майже непідконтрольна державі. Мережа відділень хавала в Сирії та Туреччині значно збільшилася від початку сирійської війни й дає можливість біженцям, торговцям зброєю, нафтовим контрабандистам і повстанським угрупованням ввозити та вивозити готівку.
Транзакції з готівкою «ІД» (інколи на мільйони доларів) можуть тривати кілька тижнів. Найбільші часто бувають надто масштабними, щоб один-єдиний пункт хавала міг виконати переказ власними силами, тож зазвичай задіюється кілька торговців: у Туреччині, Європі, Лівані та в районі Перської затоки. Відстежити такий переказ нелегко. Валютники з хавала використовують для спілкування програму WhatsApp для зашифрованого обміну текстовими повідомленнями з мобільного телефону. Вони рідко зберігають детальну інформацію про транзакції або імена своїх клієнтів.
Значна частина коштів осіла в Туреччині, де (на думку працівників розвідувальних служб) вони зберігаються у фізичних осіб для майбутніх операцій, вкладаються в золото й використовуються на підтримку діяльності законспірованих груп «ІД». «Щоб поселити й прогодувати групу з двох-трьох осіб, потрібно лише $500 на місяць», — каже Ахмет Яйла, колишній керівник управління з протидії тероризму в поліції Туреччини. Розслідування кривавого теракту в стамбульському нічному клубі 1 січня 2017 року виявило, що «ІД» мала в місті близько сотні конспіративних квартир, у яких поліція знайшла понад $500 тис.
Свої фінанси «ІД» відмиває також через інвестиції в законний бізнес у цілому регіоні. В Іраку вона використовувала посередників, які скуповували ферми, автосалони, готелі й лікарні. Більшість посередників керуються радше бажанням заробити, ніж ідеологією, вважає Ренад Мансур із британського Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House. Значна частина з них — вожді племен або бізнесмени, які й раніше спільно з джихадистами займалися контрабандою нафти, зброї, товарів і людей.
Слабкість державних інститутів і розгул корупції не дають Іраку вирішити цю проблему. Кілька міністерств намагаються перекрити терористам фінансування, але з невеликим успіхом. Політикам чорний ринок також вигідний. А потенційні викривачі порушень бояться, що «ІД» має своїх шпигунів у державних органах.
«Ісламська держава» також зберегла здатність генерувати кошти. Вона може використовувати підконтроль¬ний бізнес для привласнення частини грошей, виділених на відбудову зруйнованих міст у цьому регіоні. Вимагання, контрабанда й викрадення людей залишатимуться прибутковими видами діяльності, особливо зараз, коли угруповання переносить основну увагу із захоплення територій на ведення партизанської війни. Нові й старі кошти дадуть джихадистам сили протриматися ще не один рік.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)