14 листопада 2019 2:56
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
Балканська політика Євросоюзу провалилася
01.11.2019

Нічні посиденьки з 17 на 18 жовтня голів держав на саміті Євросоюзу принесли в Скоп'є й Тирану сумну звістку, — перемовини про вступ до ЄС знову відкладено.

У столицях регіону з нетерпінням чекали жовтневого саміту ЄС, який мав продемонструвати вірність Євросоюзу своїм обіцянкам і активізувати процес євроінтеграції шести держав Західних Балкан (далі ЗБ-6). А сигналом був би початок вступних переговорів зі Скоп'є та Тираною.

Лідери ЄС неодноразово заявляли, що без ЗБ-6 Євросоюз неповний, а євроінтеграція не завершена, і в лютому 2018-го ЄС прийняв стратегію розширення для них, зафіксувавши конкретні дати і кроки для кожної з країн шістки. Саме початок вступних переговорів із Албанією та Північною Македонією "не пізніше жовтня 2019 року" визначався як перший конкретний крок її реалізації. У Брюсселі стверджували, що обидві країни виконали передумови перемовин, заплющуючи очі на всеосяжну корупцію, посилення організованої злочинності, переслідування журналістів, прикордонні проблеми…

Реалізація стратегії була націлена  на прийняття всіх балканських країн до ЄС. Ішлося про цивілізаційний вибір, — або ця шістка країн увійде в сім'ю вільних народів, де пріоритетом є людина; або вони повернуться в минуле, з "сильними лідерами" диктаторського типу, а індивід  перетвориться на засіб досягнення цілей корумпованої верхівки та її обслуговування. Ішлося про нову битву між Заходом і Сходом, європейськими й демократичними цінностями   і модернізованим візантійством "русско-православного мира" в особі Росії. 

У ніч із 17 на 18 жовтня лідерам ЄС не вдалося досягти компромісу з питання переговорів, у ширшому сенсі — про майбутнє Західних Балкан. Більшість країн — ФРН, Вишеградська четвірка, країни Балтії та інші — наполягали на початку перемовин. Нідерланди, Данія та  Іспанія пропонували переговори тільки з Північною Македонією, чого не приймали Берлін і Рим. А Еммануель Макрон заявив про неготовність усіх країн шістки до членства в Євросоюзі й виявився противником початку переговорів і розширення ЄС, наполягаючи на зміні "методологічних принципів" перемовин, критеріїв та умов. Така позиція викликала різку реакцію більшості учасників саміту, які заявили, що "правила під час гри не змінюють".

До речі, за підрахунками видання Al Jazeera, 15 членів Євросоюзу сьогодні не в змозі досягти критеріїв,   поставлених перед державами ЗБ-6.

Розчарування. Так можна охарактеризувати підсумки саміту для більшості країн Євросоюзу та Західних Балкан. І це не просто емоції, це стало демонстрацією провалу балканської політики Євросоюзу. Європейські політики не зрозуміли, що прийняте  рішення може призвести до катастрофи й нової жорсткої боротьби світових гравців за переділ політико-економічної та військової карти регіону. Давні образи і біль у країнах шістки, які потроху почали вщухати, знову розгоряються з новою силою, і ці країни майже готові знову дивитися одна на одну крізь приціл "калашникова". 

Лідери ЄС і ЄК протягом шести годин намагалися знайти оптимальне рішення. Але Е.Макрон відкидав усі аргументи, повторюючи: не допущу диктатури більшості. І тому дискусія закінчилася   обіцянкою здобувачам, яка, втім, ні до чого не зобов'язувала,  повернутися до питання  переговорів напередодні саміту ЄС—ЗБ-6, проведення якого заплановане в Хорватії у травні 2020 р. Пізніше було повідомлено, що питання   вступних перемовин  з Албанією і Північною Македонією буде винесене на засідання Ради із загальних питань ЄС, яке відбудеться 19 листопада в Римі. Однак Рада не приймає рішень…

Голова ЄК Жан-Клод Юнкер заявив про "історичну помилку". А єврокомісар Йоганнес Ган вважає, що Євросоюз тепер мусить  пояснити громадянам, наскільки серйозна його відданість  євроінтеграції Західних Балкан, і попереджає про втрату Європою впливу в регіоні.

Які ж наслідки рішення саміту Євросоюзу про євроінтеграцію ЗБ-6? Головний — наближення колапсу балканської політики ЄС, що може стати катастрофою  не тільки для регіону. 

На мою думку, є три виміри цих наслідків.

Почнемо з країн ЗБ-6, які вже почали повертатися в минуле, в  роки 90-ті. Прем'єр-міністр Північної Македонії Зоран Заєв закликав ЄС "не допустити зникнення яскравих зірок" зі свого прапора, що символізують "народи, які поки що не беруть участі в будівництві Європи в єдності та мирі", як пояснюються в рішенні Кабінету міністрів Ради Європи 12 зірок на блакитному прапорі Євросоюзу. 

У регіоні з'явилися двічі обмануті й скривджені Албанія і Північна Македонія, яка заради переговорів пішла на жертву, змінивши назву країни. Заподіяну  образу на Балканах не вибачають і не забувають. Не скажу, що Брюссель отримав в особі Тирани і Скоп'є двох кровожерних ворогів, але двох друзів, можливо, втратив. Сусідні ж країни задумалися над тією  легкістю,  з якою ЄС, насамперед Франція, забуває свої обіцянки. 

ЗБ-6 можуть втратити необхідну їм допомогу для проведення реформ не так  в економіці, як у  забезпеченні верховенства законів, національної й релігійної толерантності, розвитку демократії в цілому. Тим, хто може посісти місце ЄС, — Китаю, Росії, Туреччині, — такі сентименти не цікаві.

Найближчим часом слід поставити хрест на вирішенні однієї з найгостріших європейських проблем — встановленні відносин між Косово і Сербією. ЄС продемонстрував не тільки нездатність вирішити це питання, а  й нерозуміння ментальності регіону, небезпеки таких політичних ігрищ, які продемонстрував Е.Макрон своєю позицією. Не здивуюся, якщо президент Франції стане персоною non grata у ЗБ-6. 

Не можна виключати загострення давніх взаємних образ і невирішених питань. Наприклад, у Сербії й Республіці Сербській БіГ дедалі активніше починається героїзація четників, а в Хорватії — усташів, ідеологія яких побудована на ненависті до "інородців". Початок пошуку вирішення історичних проблем між Болгарією й Македонією кане  в минуле, а на його місце повернуться взаємні обвинувачення. Кандидат у косовські прем'єри вже заявив, що не було ніяких домовленостей із Чорногорією щодо питання взаємного кордону.

Трохи уповільнені досі гонка озброєнь і мілітаризація країн регіону повертаються на круги своя. У Республіці Сербській БіГ створено корпус жандармерії, на озброєнні якого — важка стрілецька зброя та бронетехніка. Косово завершує  будівництво національної армії. Сербія продовжує озброюватися з  активною допомогою Москви, що може перетворити  її   на регіональну військову загрозу. 

Карл Більдт, перший Високий представник у БіГ, упевнений, що відмова від початку перемовин призведе до дестабілізації ситуації на Західних Балканах, локальних збройних конфліктів,   закликавши  ЄС і НАТО посилити військову присутність у регіоні.

Скасування 18 жовтня переговорів про вступ підштовхне ряд держав шістки на шлях посилення авторитаризму, а розпочаті демократичні зміни залишаться в минулому. Це супроводжуватиметься зростанням аполітичності й апатичності у всіх країнах ЗБ-6, загостряться національно-релігійно-історичні з'ясування  відносин, посиляться корупція та  вплив кримінальних угруповань. Регіон перетвориться на стійкий маршрут для нелегалів Близького Сходу і потужний центр виробництва й поширення наркотиків. 

Вимір Євросоюзу можна охарактеризувати одним словом — провал. Провал політики ЄС на Західних Балканах, втрата впливу, зрив недовіри до Брюсселя. Деякі фінансово-економічні програми, Берлінський процес та інші політичні прожекти виявилися неефективними, низка їх  близька до закриття.

Саміт підтвердив те, про що говорили окремі  політики держав ЗБ-6: ЄС продовжує застосовувати подвійні стандарти й маніпулювати умовами, які  визначають можливість початку вступних переговорів, та  висуває нові критерії членства в Євросоюзі. Не виконуючи своїх зобов'язань. 

Репутаційних втрат зазнала на початку своєї каденції президента ЄК Урсула фон дер Ляєн. Використовуючи лексику сучасних українських політиків, Е.Макрон її "підставив". Адже перший візит після обрання нова президентка здійснила в Хорватію, заявивши, що, мовляв, Західні Балкани перебуватимуть у центрі уваги європейської зовнішньої політики, і двері в ЄС для них відчинені. Що підтвердив кандидат на посаду керівника європейської дипломатії Жозеп Боррель, запланувавши  свій перший візит  в Албанію. Чи захоче тепер цього офіційна Тирана?

Провал жовтневого саміту виявив суперечності  в лідерів Євросоюзу щодо такого нестабільного й вибухонебезпечного регіону як Західні Балкани. Особливо це стосується лідера Франції, який продемонстрував нерозуміння особливостей та   історії регіону. 

Якщо стисло, саміт штовхнув країни ЗБ-6 у минуле, з якого вони намагаються виборсатися і зробити так, щоб про них не говорили як про "порохову бочку Європи". І має примусити задуматися Україну, Грузію та  Молдову про відносини з ЄС, реальності євроінтеграції. 

Нарешті, вимір глобальний. 

Незадовго до саміту Міжнародний інститут балканських і близькосхідних досліджень у Любляні опублікував дослідження під пророчою назвою "Чи штовхає ЄС країни Західних Балкан в обійми Росії?". Додамо від себе ще Туреччину разом із Китаєм… 

Жовтневий саміт ЄС дав позитивну відповідь на це  питання. А візит 19 жовтня у Сербію Дмітрія  Медведєва, що збігся з торжествами з нагоди  75-річчя визволення Белграда, був схожий на інспекцію армії. Романтична прив'язаність  до Росії починає перетворюватися на військово-політичний і економічний союз, замішаний на т.зв. слов'янсько-православній єдності. І тут вето Е.Макрона виявилося дуже доречним.

Туреччина продовжує "мирне повернення на Балкани", розвиваючи економічні, гуманітарні й військово-технічні зв'язки. Китай цей регіон цікавить як перспективний ринок для його товарів і місце реалізації великих інвестиційних проєктів.

США, помітно посилюючи свою дипломатичну присутність, зіштовхнуться з цією агресивною трійкою країн на полі бою сам на сам, на Євросоюз надії малувато.

У сумному підсумку останнього саміту ЄС — початок переділу впливу на Західних Балканах, які повертаються  в нестабільний кінець XIX — початок ХХ ст. з кривавими кухонними війнами між мешканцями та  підкилимними іграми глобальних гравців.

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)