30 листопада 2020 15:33
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
Домовилися про те, що не домовилися
24.12.2019

Переговори концентруються здебільшого на запобіганні негативним наслідкам зміни клімату шляхом скорочення парникових викидів. Але деяких втрат і збитків уже не уникнути й адаптуватися до них так само неможливо. Вони стосуються переважно маленьких острівних та прибережних країн, які страждають від затоплень та екстремальних погодних явищ. Тому на СОР обговорювалося питання, як ці збитки оцінювати та чим їх компенсувати. Адже йдеться не лише про втрачене житло чи землі, а й про культурну та духовну спадщину. Як, наприклад, оцінити частково чи повністю втрачену світову спадщину ЮНЕСКО: Венецію або Херсонес Таврійський, що можуть бути затоплені через підняття рівня моря?

Уразливі країни та чимало активістів вважають, що кліматичне фінансування має працювати за принципом "забруднювач платить". Від неминучих наслідків страждають переважно країни, чий історичний внесок у зміну клімату незначний. Тому підтримку їм мають надавати заможні країни, які найбільше викидають парникових газів, що й призводить до нинішніх катастроф. Однак досі обговорювалося лише фінансування на скорочення викидів та пристосування до тих умов, які вже є або ймовірно настануть через зміну клімату.

Перед ухваленням рішення в текстах пропозицій містилися сильні заяви щодо надання фінансової підтримки. Однак у кінцевому рішенні зафіксовано досить слабкі формулювання, дуже відмінні від того, чого вимагали країни. У фінальному тексті зазначено, що Зелений кліматичний фонд (мета якого фінансувати проєкти зі скорочення викидів та кліматично гнучкий розвиток за рахунок внесків розвинутих країн) уже підтримує заходи, пов'язані із втратами та збитками, і передбачає в подальшому більше працювати в цьому напрямку.

Така політика демонструє, що допомога країнам, які вже страждають, не є пріоритетною для країн, залежних від викопного палива. Відповідні зрушення в тексті є, але реальних наслідків від них дуже мало і вони критично недостатні.

Поставити спільні рамки

На наступному СОР країни мають представити свої національно визначені внески. ООН проаналізує їх, і на підставі цього аналізу надасть свої рекомендації (прислухатися до них чи ні — справа добровільна). Однак досі немає єдиного стандарту, який вигляд вони повинні мати. Частина країн визначає їх у кількості парникових викидів, які скоротить. Частина — у відсотках скорочення від певного часу. Одні встановлюють цілі на кожен рік окремо, інші — на 5 або 10 років. Це дуже ускладнює процес оцінювання, аналізу та порівняння дій різних країн, а також тільки збільшує проблему подвійного врахування. Через відсутність єдиних правил не так легко помітити, що це скорочення враховано відразу в кількох національно визначених внесках.

Крім цього, не розроблено єдиної системи обчислення викидів. Адже парникових газів є кілька, і їхній вплив переводять в еквівалент СО2. Наприклад, тонна метану в атмосфері, за старими науковими даними,  має такий вплив, як і 21 тонна вуглекислого газу, за новими — як 25. Різні країни використовують різні дані, і в результаті отримують і різні результати. Обговорення обох питань перенесено на проміжну конференцію у Бонні в червні.

І про хороше

Попри зволікання і перенесення, усе ж таки є позитивне рішення, з яким усі погодилися. Було ухвалено 5-річний Ґендерний план дій, покликаний підтримувати втілення рішень, пов'язаних із ґендерними питаннями. На СОР були присутні представники й представниці ґендерних рухів, які звертали увагу на те, як зміна клімату позначається на житті жінок. Особливо це відчутно в спільнотах корінних народів, що традиційно близькі до землі й природи і першими відчувають на собі згубні наслідки — втрату родючості ґрунтів, лісів, водойм тощо.

Цьогорічний СОР був присвячений і океанам. Про це свідчить і його неофіційна назва "Блакитна конференція". Спершу навіть місце обрали відповідне — Чилі, яке розташоване вздовж океанського узбережжя. Однак через політичну ситуацію в країні СОР довелося перенести до Мадрида. Вибір теми пов'язаний з тим, що Міжурядова група експертів з питань зміни клімату — найбільший науковий орган у цій сфері — нещодавно випустила звіт про те, як зміна клімату впливає на океани та кригу (кріосферу), а ті своєю чергою впливають на зміну клімату. Океанічні екосистеми, від яких залежить людство, страждають через зміну клімату, а збереження океанів може допомогти нам боротися з проблемою. 39 країн заявили, що включать це питання у свої національно визначені внески.

Крім того, на конференції виступали не лише представники країн. 177 великих бізнес-корпорацій оголосили про свої плани стати вуглецево нейтральними — тобто зробити так, щоб усі парникові викиди від їхньої діяльності були компенсовані або поглинуті. А великі бізнеси й міста США, які сумарно представляють більш як половину економіки країни, попри заяви Трампа про планований вихід з Паризької угоди, підтримали боротьбу з кліматичною кризою.

Амбіції України

На конференції виступив і український міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. Він оголосив про плани розробити "Візію зеленого енергетичного переходу" — своєрідне бачення того, як в Україні розвиватиметься поновна енергетика. Міністр також заявив про плани закрити нерентабельні вугільні шахти та підвищити податок на викиди, який наразі в Україні найнижчий. У сусідній Польщі, наприклад, він вищий у 2,5 разу, а в кліматично активній Данії — аж у 315 разів! Багато уваги і на переговорах, і у виступі міністра приділялося також Криму, який включають до своїх звітів Україна і Росія. Українська делегація вимагає, щоб Росія у своїх звітах офіційно визнала Крим тимчасово окупованою територією відповідно до міжнародного законодавства. Росія, звісно, не погоджується.

Нині Україна переглядає свій національно визначений внесок. Згідно з указом президента, його визначать до вересня 2020 року і презентують на СОР26. Наразі він іще на етапі моделювання сценаріїв. Експерти прогнозують, як змінюватимуться наші викиди за різних сценаріїв розвитку економіки. Таких сценаріїв на сьогодні три. Найпрогресивніший передбачає, що ми станемо вуглецево нейтральними до 2070 року. За висновками науковців, дедлайн для досягнення нуля викидів усім світом — 2050 рік. Однак нині моделюються чутливі сценарії із додатковими параметрами: наприклад, що буде, якщо закрити всі вугільні підприємства чи якщо не добудовувати нових блоків на Хмельницькій АЕС. Далі ці сценарії обговорюватиме робоча група, після чого буде ухвалено остаточне рішення.

А тим часом нинішні плани країн щодо скорочення викидів ведуть нас до світу, в якому температура зросте на 3–4°. За висновками науковців, нагадаємо, максимально прийнятний показник — 1,5°. І навіть за таких умов світ очікують наслідки значно гірші, ніж кілька аномально теплих днів у грудні. Тому рішення, які ухвалюються нині, є критично необхідними для нашого життя в майбутньому.

Дзеркало тижня

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)