05 липня 2020 4:40
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
Війна Трампа з вірусом і за Білий дім
18.03.2020

Дональд Трамп заявив, що він є президентом воєнного часу, адже воює з невидимим ворогом. Схоже, цей наратив становитиме суть виборчої кампанії не надто популярного глави держави, — з надією, що нація не захоче міняти керманича під час кризи такого масштабу та з такими наслідками.

На сьогодні у США зареєстровано 9415 випадків захворювань на COVID-19 і 150 смертей від цього різновиду коронавірусу. Використовуючи математичне моделювання поширення епідемії, Лондонський імператорський коледж дійшов висновку, що якби не було запроваджено жорстких карантинних заходів, 80% населення перенесло б хворобу, а її жертвами стали б 2,2 мільйона американців. Утім, за їх розрахунками, після подолання піку захворювання та зняття обмежень вірус знов нахлине з-за кордону, адже той, хто не переніс захворювання, не має й імунітету проти нього. Спасінням може стати використання антивірусної сполуки, зокрема створеної японськими вченими, що її з певним успіхом використовують китайські доктори.

Навіть попередні економічні наслідки пандемії є жахаючими, адже вражені найбільші економічні потуги. Агентство торгівлі та розвитку ООН оцінило втрати глобальної економіки щонайменше в 1 трильйон доларів. Глобальні котирування акцій впали на третину (найгірший показник з кризового 2008 року), індекс промислової активності Доу-Джонса дещо уповільнився після новини, що Європейський центробанк планує придбати американських акцій та облігацій на 750 мільярдів євро, втім, згодом продовжив падіння, сягнувши 1,338 пункту. Промислове виробництво у Китаї за перші два місяці року впало на 13,5%, інвестиції в основні фонди — на 24%.

Під ударом опинилися такі світові бренди, як Apple і Samsung, 80% смартфонів яких збирають на китайських підприємствах, а також виробники персональних комп'ютерів, побутових приладів та інших товарів. У скрутне становище потрапив навіть такий гігант, як Boeing, який разом з іншими компаніями аерокосмічної галузі США потребує підтримки (як прямої, так і у вигляді кредитових гарантій) у півсотні мільярдів.

Побоюючись нової рецесії, глобальні економічні гравці позбуваються неліквідних активів і намагаються знайти прихисток в американській валюті. Навіть "вічне" золото впало в ціні на 3,2%, попри те, що зазвичай під час рецесії вважається надійним запобіжником втрат.

За розрахунками деяких аналітиків, уникнення найгірших сценаріїв потребує вливання в глобальну економіку від 20 до 30% світового ВВП, що становить фантастичні 26 трильйонів доларів. Наразі уряди, передусім найрозвиненіших країн світу, виділили лише близько 1,9 трильйона доларів.

Так, Конгрес уже асигнував 8,3 мільярда доларів на протидію пандемії та 104 мільярда — на страхування безробіття й тимчасової непрацездатності постраждалих від коронавірусу.

Понад те, Білий дім звернувся до Конгресу щодо ухвалення комплексу заходів із подолання наслідків пандемії та стимулювання економіки на 1 трильйон доларів. Амбітний план, зокрема, передбачає півмільярдні виплати усім американцям залежно від їх доходів і доходів їхніх домогосподарств, отримання авіакомпаніями та авіаперевізниками позик на 50 мільярдів, отримання позик і кредитних гарантій на суму у 150 мільярдів іншими постраждалими критично важливими секторами економіки і на останок — отримання позик для покриття фонду оплати праці за шість-вісім тижнів для малого бізнесу.

Симптоматичним є те, що у 2009 році жоден республіканський сенатор, включаючи нинішнього віцепрезидента Майка Пенса, не проголосував за подібний план Барака Обами щодо подолання фінансово-економічної кризи. Більш того, така "розтрата" публічних фінансів і борговий тягар "на плечах майбутніх поколінь", а також роль федерального уряду домінували у політичному дискурсі аж до заселення Дональда Трампа у будівлю на Пенсильванія авеню, 1600. Сенатор Марк Рубіо — один із бенефіціарів "руху чаювання", що, власне, виступає за обмежену роль уряду та зменшення державних витрат, так пояснив відмінність: "Це не звичайні часи. Обставини, в яких ми живемо зараз, не мають прецеденту принаймні за останні 70 років… ми не говоримо про бізнес, який приймав погані рішення і просить про відшкодування. Ми говоримо про вірус".

З одного боку, під тиском Конгресу, з іншого — прийнятої програми підтримки бізнесу і економіки, вісім найбільших банків Америки оголосили, що припиняють на кілька місяців перекупку власних акцій із стабілізуючою метою, натомість спрямують фінансові ресурси на кредитування фізичних осіб і бізнесів, що зазнали негативного економічного впливу пандемії.

На тлі приборкання поширення вірусу у Китаї (18 березня в провінції Хубей — епіцентрі пандемії — не зафіксовано жодного нового випадку захворювання) та заходів уряду КНР щодо відновлення економічної активності, з боку США спостерігаються об'єктивні та штучні перепони. З одного боку, ланцюжки постачання товарів і компонентів перервано фізичним карантином. З іншого — адміністрація Дональда Трампа не має намірів не те що скасувати, а навіть пом'якшити запроваджені протекціоністські заходи щодо китайських товарів, що навіть до пандемії спричинило уповільнення темпів економічного зростання Китаю, а відтак, і глобальної економіки.

Улюблені Дональдом Трампом "альтернативні факти" продовжують слугувати реальним дестабілізуючим фактором. На внутрішньому фронті він та його прихильники доволі швидко перейшли від звинувачень демократів у перебільшенні проблем коронавірусу та підтримки їх з боку "фальшованих медіа" до оспівування президента та його рішучих дій задля захисту американців.

В американських альт-правих мережевих спільнотах, схильних до різноманітних теорій змов, поширювалися чутки про штучне походження вірусу та його виток з уханської наукової лабораторії. Не дивно, що разом із цією версією контрольовані Кремлем пропагандистські рупори та афілійовані групи у соціальних мережах поширюють версію про застосування американцями цієї біологічної зброї проти Китаю, аби уповільнити його стрімке зростання, скупити за безцінь китайські компанії тощо.

До речі, згідно з документом Європейської служби зовнішніх справ, на європейському театрі дезінформаційної війни зафіксовано понад 80 випадків поширення російськими спецслужбами та пропагандистськими платформами фальшованих новин щодо пандемії, спрямованих на посилення панічних настроїв і зневіри в уряди. Україна відчула руку майстрів підривної діяльності у санжарському ганебному інциденті.

Програмний директор Валдайського клубу Тимофій Бордачов страхає Європу невизначеністю її долі через обвал ліберального світоустрою, спричинений кризою коронавірусу, а голова комітету у міжнародних справах Ради федерації Костянтин Косачов з метою подолання наслідків пандемії закликає до досягнення "глобальної домовленості щодо одноразового та тотального скасування будь-яких економічних санкцій за винятком запроваджених РБ ООН". Схоже, пандемічний елемент доповнить традиційне російське меню — стратегічний баланс сил — на столі перемовин про новий багатополярний світоустрій, де Росії відведено блокуючий пакет акцій, а всі її загарбані активи залишатимуться недоторканними. Втім, триваюча мілітаризація, агресивні маневри, погрози новітньою зброєю, включаючи начебто просунуті гіперзвукові розробки, лише посилюють у Вашингтоні впевненість, що миру можна досягнути лише через силу. Тим більше що Китай — справжня стратегічна рівня Сполученим Штатам — не дуже зацікавлений обмежувати свої силові інструменти домовленостями із корінням у двополярному світі, що канув у Лету.

На тлі поширення Москвою панічних настроїв і сповзання світу в рецесію "геніальні" кремлівські стратеги доволі "вдало" обрали час для розширення своєї нафтогазової імперії за рахунок "неконкурентоспроможних" американських сланцевих енергетичних компаній. Ціни на нафту (Brent обвалився на 40%) і сировину досягнули 20-річного мінімуму. У четвер ціни Urals для Західної Європи впали до 18,7 долара за барель. Але навіть така дешевизна не дає "розгорнутися", шість проведених тендерів на постачання російської нафти з балтійських портів не заохотили жодного покупця, адже Саудівська Аравія пропонує європейцям значно кращу нафту марки Brent з дисконтом у 10 доларів. Очевидно, що Ель-Ріяд відповідає "вдячністю" за гучний вихід Росії з ОПЕК, а також вересневу атаку іранців — російських союзників у Сирії по саудівському нафтопереробному заводу, що призвело до втрати експорту у розмірі 5,7 мільйона барелів на день, або 6% світового споживання. За даними Wall Street Journal, Білий дім воліє зменшенням глобального виробництва стабілізувати ціни на нафту, застосувавши дипломатичні аргументи зі своїми саудівськими союзниками та санкційні погрози щодо росіян.

"Я маю справу з довбаною глобальною кризою", — збуджено відповів сенатор Берні Сандерс на питання щодо його планів на здобуття номінації від демократів. Нервовість можна пояснити й тим, що за результатами демократичних кокусів у Флориді, Іллінойсі та Аризоні у вівторок, Джо Байден збільшив розрив і забезпечив собі підтримку 1147 делегатів проти 861 прихильника Берні. Останні усереднені данні RCP дають колишньому віцепрезиденту перевагу у понад 20% (55,8 проти 35). "Ми можемо розходитися у тактиці, але ми маємо спільне бачення", — каже Джозеф Байден прихильникам більш радикального опонента. "Людям потрібні результати, а не революція, і потрібні вони негайно", — заспокоює він поміркованих демократів.

Утім, Дональд Трамп уже списав з перегонів схвильованого сенатора з Вермонту, отже, щойно вщухне пандемічна хвиля, господар Білого дому та консервативні медіа відновлять свою масовану кампанію проти "корупції" Байденів. У цьому контексті дещо несподіваним стала зміна планів заслухати у Сенаті скандального співробітника генпрокуратури та "дипломата" Андрія Теліженка, який активно підігрував Рудольфу Джуліані та його конспірологічній версії "втручання" України у президентські вибори 2016 року. Виявилося, що цей ділок встиг попрацювати на Blue Star Strategies, яка, у свою чергу, мала контракт із злощасною "Бурісмою". Також виявилося, що він намагався пролобіювати негативну реакцію кількох сенаторів на прояви "цензури" щодо проросійських каналів "112" та NewsOne.

Пандемія COVID-19 має ознаки глобальної кризи, втім, якщо розглянути її з іще більшого віддалення, можна стверджувати, що вона є лише каталізатором більш глибинних процесів та явищ. Як прихильники ізоляціонізму, так і глобалісти отримали переконливі аргументи на свою користь. Перші — що потрібно контролювати свої кордони, зменшувати залежність від зовнішніх ринків і ланцюгів постачання товарів і компонентів, а також посилювати власні системи попередження, протидії та подолання надзвичайних ситуацій на кшталт коронавірусу. Їх опоненти мають рацію, що не можна відмовитися від переваги глобальних ринків і міжнародного поділу праці, взаємодії між націями, особливо у протидії глобальним викликам і загрозам, як-от кліматичні зміни, пандемії небезпечних захворювань, а також міжнародний тероризм.

Те, яким чином авторитарний Китай призупинив епідемію на своїй території, збільшить прихильників серед незадоволених ліберально-демократичною моделлю. Авторитарні режими принаймні виглядають як такі, що швидше мобілізуються на подолання кризових явищ. Навряд розчаровані у демократії звертатимуть увагу на такі "дрібниці", як широкомасштабне застосування пропаганди, замовчування проблеми від самого початку та переслідування докторів, що унеможливило зменшення первинного розміру проблеми та відтермінувало превентивні заходи деінде у світі.

Ми ще певний час продовжуватимемо жити у часи постправди, а наші суспільства ще залишатимуться вразливими до деструктивних впливів з боку Росії та інших антидемократичних режимів, тож подолання дезорієнтації елітами та суспільствами становитиме окремий виклик. Наразі глобальна інтелектуальна еліта ще не запропонувала цілісного бачення нового, більш справедливого та безпечного світу, залишаючи можливість заповнювати порожнечу небезпечними ідеями докторів стренджлавів.

Очевидно, що більшість національних еліт виявилися нездатними до попередження та зменшення негативного впливу пандемії з погляду як неповороткої бюрократії, неготовності брати відповідальність, так і хронічної зневаги національних систем охорони здоров'я. Утіхою їм може бути хіба що усвідомлення, що навіть найпотужніша держава в світі відчувала нестачу ресурсів та обмеженість наявної системи охорони здоров'я. Час покаже, які політичні еліти розділять негаразди зі своїми співгромадянами, і хто у кінцевому рахунку заплатить за відновлення економічної нормальності.

Яким чином пандемічна криза вплине на вибір американців через більш як пів року, казати зарано. З одного боку, Трамп не є популярним (за даними Gallup, його діяльність підтримують 44%, не підтримують — 52% американців) і програв би вибори сьогодні (усереднені дані RCP дають Байдену 50,7%, діючому президентові — 44,3%). З іншого боку, невідомо, чи повторять прихильники Сандерса помилку 2016-го, коли відмовилися підтримати Гілларі Клінтон, та чи вдасться Байдену мобілізувати весь демократичний електорат. Ще не завершилася пандемічна криза, отже, неможливо оцінити дії нинішньої адміністрації. Важливим позитивним для 45-го президента фактором слугуватиме запропонований план стимулювання економіки та підтримки готівкою всіх громадян, причому це виглядатиме як справжня допомога у часи кризи, а не знайомий нам підкуп виборців.

Отже, на американців і всіх нас очікує ще більше хаосу та невизначеності навіть після листопада 2020 року…

Дзеркало тижня

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)