07 липня 2020 15:55
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
Ігри в безпеку
11.06.2020

До вересня 2020 року Німеччину мають залишити 9,5 тис. американських військовослужбовців. Про таке рішення президента США Дональда Трампа повідомляють американські медіа з посиланням на власні джерела. Відповідно до плану, війська будуть передислоковані в інші місця поза межами країни, в тому числі в Європі, або повернуться додому.

Пізніше Берлін отримав офіційне повідомлення Вашингтона про можливе часткове виведення американських військових, які знаходяться на території країни.

Рішення Білого дому викликало занепокоєння як у Європі, так і в Сполучених Штатах. Чи не означатиме це загострення відносин між США і ФРН? Як зміниться безпекова ситуація в регіоні? Нарешті, що буде далі в умовах агресивних провокаційних дій РФ?

Річ у тому, що ФРН традиційно була складовою частиною оборонної стратегії США після Другої світової війни. Країна розглядалася як ключовий форпост Заходу в умовах протистояння Сходу на чолі з Радянським Союзом. Однак якщо після 1990 року в Німеччині перебувало 400 тис. іноземних військовослужбовців, половина яких були американцями, то з часом контингент став неухильно зменшуватися. І причина цього — не було вже тих загроз, які існували більше півстоліття.

У результаті на сьогодні в Німеччині залишилося близько 38,6 тис. американських військовослужбовців, розміщених на п'яти з семи баз США в Європі (дві інші розташовані в Італії та Бельгії). Надалі, зважаючи на заявлене скорочення на чверть, їх кількість опуститься до позначки 29,1 тис. осіб.

Американська влада пояснює рішення Білого дому "відсутністю потреби у великому американському військовому контингенті в Німеччині через загальне збільшення витрат на оборону з боку інших країн НАТО". За словами американських урядовців, рішення пов'язане "з напруженістю між Трампом і німецькою владою". Однак у поточній безпековій ситуації в Європі такі дії викликають певною мірою суперечливі відчуття.

Насправді в питанні виведення американських військ із Німеччини тісно переплетені політичні та фінансові аспекти.

Про плани скорочення контингенту в Німеччині Вашингтон говорить уже досить давно. Наприклад, торік нині відставний посол США в ФРН Річард Гренелл прозоро натякнув, що його країна може передислокувати частину своїх військових із Німеччини до Польщі. Причиною таких заяв було нібито небажання канцлерки Ангели Меркель підвищувати військові витрати в межах до 2% ВВП, як на цьому наполягав Дональд Трамп.

Очільник Білого дому вважає, що Європа має платити за власну безпеку самостійно, і вже досить тривалий час тисне на партнерів по НАТО, у тому числі на ФРН, у контексті збільшення витрат на оборону. Крім того, Д.Трамп намагається примусити європейців відповідальніше ставитися до питань безпеки і розраховувати насамперед на власні сили, а не на "допомогу з-за океану".

Але тут є кілька моментів.

Країни НАТО вже відреагували на цей меседж, хоча не всі і не завжди саме через США. Представники Східної Європи, які перебувають на "першій лінії" протистояння з РФ, уже наростили свої бюджетні оборонні показники, розуміючи загрози з боку Кремля. Чого, до речі, не скажеш про решту країн на Заході Європи.

ФРН тут справді поки що не дотягує до рівня, на якому наполягає президент США. Однак влада країни не відмовляється їх нарощувати й активно це демонструє. Керівництво Німеччини розраховує збільшити оборонні видатки до 1,5% від ВВП лише до 2024 року і до 2% — до 2031 року. У 2019 році оборонні видатки Берліна, за оцінками SIPRI, зросли на 10% — до 49,3 млрд дол. і стали рекордними за останній час. Ідеться вже про оновлення парку військової техніки. Так, наприклад, Бундесвер озвучив намір придбати в американців 30 літаків F-18 Superhornet і 15 літаків F-18 типу Growler.

Проте керівництво Німеччини наголошує на іншому: країна покриває близько третини витрат на утримання американських військ на своїй території. За останні сім років федеральний бюджет виділив на це понад 760 млн євро. Зазначені кошти переважно стосуються погашення витрат на використання американцями інфраструктури, земель під армійські потреби, а також на експлуатацію будівель та пенсії для колишніх співробітників баз. Ще сотні мільйонів євро було виділено під будівництво на американських базах. З 480 млн євро, наданих урядом у період 2012–2019 рр. на будівництво розташованих у Німеччині військових об'єктів партнерів по НАТО, майже всі гроші припадають на об'єкти США.

Крім того, після узгодження в листопаді 2019 року країнами альянсу нової формули бюджету, згідно з якою частка американських фінансових вливань зменшилася, а Німеччини — зросла, на сьогодні виходить, що і США, і ФРН вносять до бюджету НАТО однакову частку — майже по 16%.

Тобто, фактично, між країнами є певні "тертя", однак начебто досягнуто певного компромісу: видатки країн НАТО зросли, ФРН поступово, але нарощує свої можливості, і потреби у великому американському контингенті Німеччина не має. Однак є кілька "але".

Рішення Трампа про скорочення чисельності американських військових не зовсім вигідне Німеччині, хоча керівники країни стримано і з деяким жалем відреагували на нього. Річ у тому, що присутність контингенту давала певні політичні дивіденди Німеччині. Більшість американських військових орієнтовані не на захист її території, вони виконують завдання в рамках НАТО і військових операцій США в усьому світі. Це надавало значущості ролі ФРН у складі альянсу та створювало міцний "трансатлантичний міст" двосторонніх відносин між країнами. Його втрата чи послаблення, за оцінками окремих експертів, створює певні ризики різного ґатунку.

Один із них — соціально-економічний. У країні на базах Сполучених Штатів працюють 12 тис. німців. Десятки тисяч інших робочих місць теж залежать від американських військових. Отже, скорочення контингенту США матиме негативні наслідки для німецької економіки. Так, звісно, можна говорити, що економіка країни потужна і з наслідками впорається, однак слід враховувати очікувану економічну кризу. І зростання рівня безробіття для Німеччини лише посилить можливі негативні наслідки.

І нарешті ключовий момент, який викликає застереження військових експертів: як вплине виведення військ на ситуацію в Європі на тлі агресивної політики Кремля? Москва, окупувавши Крим і частину східної України, активно демонструє нехтування міжнародними правилами та намагається зруйнувати поточну безпекову архітектуру. А тому присутність потужних організованих військових угруповань, які можуть швидко відреагувати на зміну обстановки, питання дуже актуальне. Невже США вирішили "залишити Європу на з'їдання РФ"?

Швидше за все, ні. По-перше, навряд чи американці зроблять необдуманий і непрорахований крок. Про це свідчить той факт, що рішення про скорочення американського контингенту стало результатом роботи голови Об'єднаного комітету начальників штабів генерала Марка Міллі. Тобто військові самі порахували, що й де можна скоротити. Крім того, об'єкти інфраструктури та частково озброєння і військова техніка, що використовувалися, якщо не будуть задіяні, напевно законсервують і у разі загострення ситуації знову зможуть використати за призначенням.

Паралельно американська присутність нарощується вже у країнах Східної Європи. 6 червня 2020 року польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що сподівається на передислокацію деяких військ США, які мають бути виведені з Німеччини, до Польщі. Річ у тому, що Варшава останні кілька років вела переговори з Вашингтоном про нарощування присутності американських військ у країні. У 2019 році президенти обох країн домовилися про це.

Зокрема йдеться про збільшення чисельності військ приблизно на одну тисячу військовиків США, створення і спільне використання Центру бойової підготовки в Дравсько-Поморському, інфраструктури для забезпечення присутності бойової групи бронетанкової бригади, бригади бойової авіації та батальйону підтримки бойового забезпечення. Крім того, планується будівництво військового аеродрому з метою підготовки чи, в разі непередбачуваних обставин, розгортання штабу дивізії США і підрозділів спецпризначенців для підтримки повітряних, наземних і морських операцій.

Поки що невідомо, куди і скільки точно переїде американських військових, яких планують вивезти з Німеччини. Можливо, частина їх буде розподілена на інших базах у Європі. Та, з огляду на високу мобільність американських військ, їх повернення й розгортання може відбутися досить швидко. І, напевно, саме так думають у Генеральному штабі РФ, а тому хибно вважати, що скороченням своїх військ у Німеччині Трамп намагається зняти певну "напругу" у відносинах із Москвою. У Білокам'яній цього так не сприймають.

Отже, якщо розглядати питання виключно з безпекового погляду, то навряд чи слід очікувати загострення відносин між США і Німеччиною. Звісно, в Берліна можуть виникнути певні труднощі соціально-економічного характеру, однак успіх  їх вирішення залежить від багатьох обставин поточної реальності, зокрема вправності німецької влади в контексті діалогу з Вашингтоном. До того ж політичного хисту в керівництва обох країн вистачить, щоб укотре продемонструвати здатність до компромісів та діалогу.

Переформатування американського угруповання в Європі з частковим скороченням персоналу не слід розглядати як втрату можливостей чи меседж для Кремля. Зберігається загальний тренд у посиленні сил і засобів НАТО, в тому числі країн членів, на східному кордоні альянсу. Це не тільки збільшення присутності американських військ у Румунії, Польщі та балтійських країнах, а й зростання видатків на оборону, нарощування сил та засобів, перегляд національних стратегій і доктрин.

Антон Міхненко, Дзеркало тижня

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)