22 жовтня 2020 9:09
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
Балканський розлам
01.07.2020

Делегації Сербії та Косово, очолювані президентами Александаром Вучичем і Хашимом Тачі, мали зустрітися в Білому домі 27 червня. На переговорах планувалося обговорити можливі шляхи нормалізації відносин між двома країнами. Але зустріч так і не відбулася. Це стало наслідком суперечностей між Сполученими Штатами і Європейським Союзом у балканському питанні.

У центрі дискусій із урегулювання відносин Белграда й Приштини залишаються багатократно обговорювані варіанти — корекція кордонів, автономія сербських громад Косово, обмін територіями, відновлення двосторонніх переговорів, косовське членство в ООН без визнання його незалежності Сербією тощо. Ці дискусії стали не тільки одним із подразників у відносинах Брюсселя та Вашингтона, а навіть перетворилися на таке собі змагання, в якому сторони прагнуть зіпсувати гру суперникові.

Сполучені Штати в особі спецпредставника президента з питань Косово Річарда Гренелла не марнували часу в регіоні. За півроку Гренелл домігся підписання угод між Белградом і Приштиною про співпрацю в галузі авіації, автомобільного та залізничного транспорту, переконав косоварів зняти мита з сербських товарів, а сербів — погодитися з припиненням кампанії з відкликання визнання незалежності Косово, організував зустріч у Вашингтоні президентів Сербії та Косово в березні. Це робота, що демонструє системний підхід задля конкретного результату

Дії ЄС не такі ефективні: було призначено спецпредставника з діалогу Косово і Сербії Мирослава Лайчака, у травні проведено загребський саміт ЄС–Західні Балкани з незначними підсумками, сербів і косоварів постійно закликають сісти за стіл переговорів.

Євросоюз дратувала не тільки результативна гра США з урегулювання косовсько-сербської проблеми, а й те, що про заходи на цьому напрямі європейської політики дізнавалися з твітів Гренелла. Таку твіт-дипломатію європейці сприймають як певний виклик класичній дипломатії, і вона породжує в них відторгнення.

Тож коли 18 травня Гренелл повідомив у Twitter, що керівники Косово і Сербії зустрінуться у Вашингтоні 27 червня, Євросоюз новина не потішила. Її сприйняли не тільки як іще одне ігнорування позиції та інтересів Брюсселя, а й як спробу поставити під сумнів статус Берліна і Парижа як серйозного політичного фактора на Західних Балканах, оскільки впродовж 30 років вони не можуть урегулювати одну з небезпечних європейських проблем.

У Європі об’єктом різкої критики став план, про який трійця нібито домовилася на зустрічі в березні, — обмін територіями. Заперечення Вучичем і Тачі такої домовленості до уваги не бралися. Як і слова американців, котрі запевняли, що такого «таємного плану» немає. (Зазначимо: реалізація такого плану підірве стабільність у регіоні й може розвалити Боснію і Герцеговину. А для всієї Європи створить небезпечний прецедент, особливо у світлі путінських слів «про споконвічні російські території» в сусідніх державах.)

Але, вчепившись за твіт-заяви Гренелла, мало хто проаналізував їхню суть. Не були почуті його слова про те, що багато «спеціалістів штовхають» Белград і Приштину в політичний вир проблеми, забуваючи про реальну економіку, а транспортні угоди спрямовані на розвиток економічного співробітництва Сербії та Косово задля підвищення рівня життя громадян.

Тому за три дні до зустрічі у Вашингтоні спецпредставник повідомив, що учасники сконцентруються на розвитку економічних відносин і створенні такої собі подоби «економічної мінізони Шеньчжень» (першої вільної економічної зони, створеної в КНР 1980 року). Але ці слова не задовольнили амбіцій політиків із ЄС. А за кілька днів до зустрічі лідерів Сербії та Косово у Вашингтоні Спеціалізовані палата і прокуратура Косово з розслідування воєнних злочинів, розташовані в Гаазі, висунули проти Хашима Тачі офіційні обвинувачення у воєнних злочинах.

Низка балканських і європейських експертів припускають політичну мотивацію в рішенні прокуратури, яка мовчала кілька років і висунула обвинувачення косовському президентові саме напередодні зустрічі у Вашингтоні: офіційно підозрюваного у скоєнні злочинів проти людяності Тачі просто не могли прийняти в Білому домі. Очікувано, прем’єр-міністр Косово Авдулла Хоті теж мусив відмовитися від поїздки до Вашингтона. Вирішив не їхати і Вучич.

Отже, переговори, які могли продовжити зближення двох країн через розвиток економічних відносин, відклали. Цікаво, що новина про обвинувачення Тачі заскочила сербську і косовську делегації у Брюсселі.

При цьому як моральну компенсацію Хоті мав зустріч із головою Європейської Ради Шарлем Мішелем і знову порушив питання візової лібералізації. Переговори з вищим керівництвом Єврокомісії, на яких Вучич почув його запевняння про проведення в найближчих два—три тижні «саміту делегацій Косово та Сербії» в Парижі, стали для нього подарунком. Президент же висловив упевненість, що Сербії до 2024 року вдасться завершити переговори з ЄС і до 2026 року стати членом Євросоюзу.

Скасування вашингтонської зустрічі принесло вигоду тільки Москві, що не бажає стабільності на Західних Балканах і прагне стати учасницею переговорного процесу. Адже навіть наближення до результатів, які нормалізують відносини Косово і Сербії, послаблюють російські позиції в регіоні.

Нині Кремль ображений на Захід і на Вучича за ігнорування його бажання стати учасником пошуку вирішення косовсько-сербської проблеми. Минулого тижня Владімір Путін нагадав про захоплення росіянами косовського аеродрому Слатіна в червні 1999 року, що могло призвести до збройного конфлікту між Росією та НАТО. А російські генерали не приховують, що мають відпрацьовані російським і сербським генеральними штабами плани введення в сербські громади Косово спільного російсько-сербського контингенту.

Але Вучич, який мріє привести Сербію в ЄС, схоже, не в захопленні від путінських спогадів та генеральських планів військовим шляхом «урегулювати» косовсько-сербську проблему. Примітно, що, навіть посидівши на московському параді в оточенні ветеранів і поруч із російським вождем, Вучич так і не запросив Росію стати членом клубу з її вирішення.

А ось Тачі внаслідок висунутих обвинувачень може втратити президентське крісло. І невідомо, хто очолить Косово на випадок виборів. Тому велика загроза, що налагоджуване взаєморозуміння двох президентів може канути в минуле.

Схоже, Євросоюз переграв сам себе. І все ж перенесення зустрічі лідерів Косово та Сербії — не поразка Гренелла, а лише переведення в режим «очікування». А косовсько-сербські відносини все ще залишаються однією з ліній протистояння глобальних гравців і починають впливати на характер відносин між союзниками.

Дзеркало тижня

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)