29 жовтня 2020 19:27
На головну Контакт Про академію Новини Аналітичні матеріали Події академії Семінари, конференції Інформаційні ресурси Форум
Аналітичні матеріали
За крок від війни. До чого прийдуть Баку і Єреван
17.07.2020

Сторони вірмено-азербайджанського конфлікту обмінялися погрозами завдати ударів по стратегічних об'єктах - водосховищу і АЕС.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном набуває все більш серйозних масштабів. На кордоні тривають артилерійські залпи, гинуть військовослужбовці. Сторони обмінялися погрозами завдати ударів по стратегічних об'єктах - водосховищу і АЕС.
У назріваючому повномасштабному конфлікті Україна підтримала територіальну цілісність Азербайджану, чим викликала гнів у Вірменії: активісти закидали українське посольство в Єревані борщем. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Війна на словах і на ділі
Нове загострення вірмено-азербайджанського конфлікту почалося 12 липня, коли Єреван і Баку звинуватили один одного в порушенні режиму припинення вогню на ділянці спільного кордону, який знаходиться далеко від спірного регіону Нагірний Карабах.
За версією Міноборони Азербайджану, збройні сили Вірменії на ділянці Товузького району азербайджано-вірменського кордону піддали азербайджанські позиції артилерійському обстрілу.
Вірменське оборонне відомство повідомило, що військовослужбовці Азербайджану спробували порушити кордон на автомобілі УАЗ і захопити опорний пункт під прикриттям артилерійського вогню. Про це докладно - в матеріалі Бої між Вірменією і Азербайджаном.
У Баку стверджують, що з їхнього боку загинуло 12 військовослужбовців, а з вірменської - "до сотні". В Єревані цю інформацію називали фейком і заявили тільки про чотирьох загиблих, а також про поранення десяти військових та одного мирного жителя.
Обстановка на вірмено-азербайджанському кордоні в ніч на п'ятницю, 17 липня, була відносно спокійною, повідомила прес-секретар міноборони Вірменії Шушан Степанян.
"Противник в усіх напрямках кордону застосовував тільки стрілецьку зброю різного калібру. ЗС Вірменії впевнено контролюють обстановку по всій протяжності кордону", - повідомила Степанян.
Напередодні вона заявляла, що вірменські підрозділи припинили спробу диверсійного проникнення азербайджанців. "Після запеклих боїв противник, зазнавши втрат, був відкинутий", - написала вона на своїй сторінці у Facebook.
"Підбили танк, знищені артилерійські і мінометні вогневі позиції противника... Не добившись успіху на полі бою, азербайджанські підрозділи відкрили артилерійський вогонь по селах Айгепар і Мовсес, здійснюючи цілеспрямований злочинний обстріл цивільної інфраструктури і мирного населення", - стверджувала Степанян.
Відповідаючи на це, прес-секретар Міноборони Азербайджану кілька разів вимовив слово "дезінформація". "Всі азербайджанські танки цілі і в строю. Бронетехніка збройних сил Азербайджану не перебуває на передньому краї", - запевнив Даргяхли.
16 липня Азербайджан пригрозив Вірменії високоточним ударом по АЕС, яка розташована поблизу вірменського міста Мецамор.
"Вірменія не повинна забувати про те, що новітні ракетні системи, які перебувають на озброєнні Збройних сил Азербайджану, здатні завдати точного удару по Мецаморській АЕС, що буде катастрофою для Вірменії", - заявив глави прес-служби Міноборони Азербайджану полковник Вагіф Даргяхли.
Це стало відповіддю на деякі повідомлення у вірменському сегменті соціальних мереж, що Вірменія може атакувати греблю Мінгечевірського водосховища. Це могло б призвести до затоплення великих територій.
При цьому в Міноборони запевнили, що засоби ППО, які є у Азербайджану, не дозволять противнику нанести удар по об'єктах країни.
Однак офіційно влада Вірменії такої заяви не робила. У Міноборони країни назвали погрози Азербайджану "державним тероризмом і геноцидальним наміром", пообіцявши відреагувати. При цьому Єреван закликав Баку публічно відмовитися від цієї погрози.
Тема можливих ударів по греблі і АЕС неодноразово порушувалася місцевими ЗМІ. Так, у 2014 році глава Національного центру екологічного прогнозування Тельман Зейналов говорив, що вода з підірваного водосховища може дійти до Баку, який розташований за 300 кілометрів.
 Президент Азербайджану Ільхам Алієв вирішив переглянути тактику переговорів з Вірменією.
"Ми не маємо наміру вести переговори заради імітації, проводити безглузді відеоконференції. У всьому має бути сенс. Переговори повинні вестися по суті", - сказав він.
Через занадто слабку, на його думку, переговорну тактику у відставку пішов міністр закордонних справ МЗС Азербайджану Ельмар Мамед'яров, який займав цей пост 16 років. Його змінив колишній міністр освіти Джейхун Байрамов.
"Я неодноразово говорив про те, що наша дипломатія повинна бути наступальною, а не пасивною і оборонною", - підкреслив Алієв.
Окремо президент Алієв висловився проти співпраці з Вірменією з гуманітарних питань, яка з подачі Мінської групи ОБСЄ велася з початку 2019 року і була фактично головним завданням обох сторін.
13 липня МЗС України виступило із заявою, в якій закликало сторони конфлікту докласти максимальних зусиль для деескалації ситуації і продовження пошуку шляхів мирного вирішення конфлікту.
"Українська сторона виступає за політичне врегулювання ситуації на основі дотримання суверенітету і територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах", - йдеться в заяві.
Незабаром учасники протесту прийшли під посольство України в Єревані з плакатами українською та англійською мовами, з гаслами "Ганьба Україні", "Україна + Азербайджан", "Не будь, як Україна", і скандували "Україно, не провокуй", "Не підтримуйте агресора" .
"Такими діями Україна вбиває клин у вірмено-українські відносини", - сказали учасники акції. Після цього двері посольства облили борщем, плакати залишили під стінами.
Кому і навіщо потрібен конфлікт
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією перейшов "у якісно нову стадію", вважає глава бакинського клубу політологів Південний Кавказ Ільгар Велізаде.
"Азербайджан не зацікавлений у розширенні зони конфлікту, в той час як Вірменія сподівається переключити увагу міжнародної громадськості з карабахського напрямку на кордон, щоб представити Азербайджан агресором", - сказав він газеті Коммерсант.
Як в Азербайджані, так і у Вірменії, складається негативна епідеміологічна ситуація через коронавірус, що б'є по економіках обох країн і викликає невдоволення населення.
"Через це виникає необхідність перевести увагу незадоволених на певний об'єкт... У Баку вирішили, що в цей момент можна показати легкий переможний військовий маневр, розрахований на внутрішнього глядача", - цитує BBC Україна політолога Володимира Новікова, який завідує відділом Кавказу Інституту країн СНД.
Очевидно, що раціональний інтерес і Єревана, і Баку полягає в тому, що це потрібно якомога швидше припинити.
"Маленького хорошого військового моменту для публіки не вийшло, значить, треба припинити. Безумовно, ряд ознак свідчать про ризик виникнення війни в регіоні. Однак одна справа - риторика, інша справа - чи хочуть зараз люди переходити до військової ситуації", - сказав Новіков.

korrespondent.net

Фільтр
© 2009 АБВС (Академія Безпеки Відкритого Суспільства)